СЛУХОПРОТЕЗУВАННЯ КІ. РЕАБІЛІТАЦІЯ. ПРОБЛЕМИ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

СЛУХОПРОТЕЗУВАННЯ КІ. РЕАБІЛІТАЦІЯ. ПРОБЛЕМИ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

Процес реабілітації користувачів КІ передбачає декілька етапів: вживлення імпланту, налаштування системи та адаптування до звуків, підтримка пристрою в робочому стані. Великий вплив на рівень і термін реабілітації мають своєчасне діагностування глухоти та доопераційна підготовка. Останні роки зусилля спрямовані на покращення в цьому напрямку.Та на разі  в Україні на всіх цих рівнях, до і після операційних, є проблеми. То ж кохлеарна імплантація – це не тільки операція, не тільки робота з розвитку слухового сприймання та формування мовлення. Ефективність КІ залежить від  факторів, які  включають в себе:

– своєчасне обстеження слуху, починаючи з пологового будинку, для цього у пологових будинках та перинатальних центрах має бути необхідне обладнання для обстеження дітей (отоакустична емісія, КСВП (обстеження Коротколатентних Слухових Викликаних Потенціалів), повторне – в обласних або міських лікарнях, які також потребують обладнання для обстеження стану слуху та спеціалістів. За статистикою в Україні щороку має виявлятись близько 500 осіб з втратою слуху.

– своєчасне протезування слуховими апаратами та  системами кохлеарної імплантації  ( системами імплементаційного слухопротезування). На разі черга на проведення кохлеарної імплантації  для дітей на сьогодні сягає більш ніж 370 , деякі з них стоять в черзі по 2-3 роки, що не можна назвати «своєчасним» ,держава  забезпечує потребу, але частково і діти в черзі втрачають можливість якомога раніше протезуватись, а черга  дорослих кандидатів на проведення КІ більше 100 осіб і потребує державного фінансування, заміна МП  для оперованих після 18 років теж відсутня.

– Обов’язкова реабілітація або абілітація  і це має бути цілий комплекс занять з дитиною в спеціалізованому реабілітаційному центрі, де робота, спрямована на роз’яснення, буде проводитись також з батьками дитини. Саме вони відповідають за її успішний розвиток, бо переважну більшість часу дитина проводить не з фахівцями, а саме вдома, в сімейному колі. 

– своєчасна  заміна комплектуючих та елементів живлення, післягарантійний ремонт або  відшкодування коштів. Забезпечити  можливість користувачів КІ та СА чути на протягом життя (довічно)

– термінова заміна МП після звернення про потребу (не раніше 5 років використання МП) або планова . На разі носіі КІ в черзі з поломаним МП очікують видачі нового МП невизначений термін – це негативно впливає на реабілітацію та соціалізацію слухопротезованих в будь якому віці.

За статистикою одна дитина на тисячу має глухоту з народження. Таких дітей можна виявити за допомогою скринінгу слуху немовлят у пологовому будинку. Ще дві дитини з кожної тисячі набувають важких втрат слуху протягом перших двох років життя внаслідок захворювань, травм, інших, в тому числі генетично обумовлених, причин. Ці випадки втрати слуху першими часто виявляють батьки, які звертають увагу на зміни в поведінці дитини: вона може перестати реагувати на своє ім’я, гучні звуки, зменшується її активний та пасивний словнички, погіршується увага дитини. В такому випадку лікар (частіше за все це сімейний лікар або педіатр) мусить мати достатньо інформації про можливості обстеження слуху та шляхи вирішення проблеми з втратою слуху. Багато сумних випадків свідчать про те , що лікарі невчасно встановлюють діагноз, як слідство діти втрачають можливість почати вчасно реабілітацію, а значить їх шанси добре чути та говорити зменшуються, раннє втручання вкрай важливе .Зараз не тільки сімейні лікарі та педіатри не мають достатньо інформації про сучасні методи обстеження слуху та доступні шляхи якісної компенсації втрат слуху, але й ЛОР-лікарі та сурдологи не володіють інколи повною інформацією і тому не можуть донести її до батьків або доносять суб’єктивно. А саме ці працівники є першими спеціалістами,від яких сім,ї отримують діагноз та рекомендації

Необхідно створити можливість проведення обстеження слуху дітей у всіх пологових будинках та в поліклініках районного рівня. Фахівці (лікарі різного профілю, аудіологи, сурдопедагоги, психологи) повинні надати батькам, які мають дитину з порушенням слуху інформацію про всі можливості компенсації такої втрати – починаючи від лікування, хірургічного втручання, до використання різних засобів слухопротезування щоб, при виявленні підозри на втрату слуху, дитина була вчасно обстежена та діагностована і повноцінно вчасно слухопротезована , від цього залежить процес реабілітації і рівень ефективності пристроїв.

 Важливим та відповідальним, набагато  довшим у часі є етап (ре)абілітації. Він має дві складові – технічну та педагогічну. Обидві складові є важливими, вони доповнюють одна одну. Технічна складова – правильне налаштування звукового процесору та робочий стан. Мета – найбільш швидко та якісно надати людині можливість чути весь спектр звуків по частоті, з інтенсивністю, що була б комфортна для мозку та надавала максимум інформації про оточуючі звуки. За одне налаштування цього досягти неможливо (мозок має звикнути до електричної стимуляції, процес має стабілізуватися), цей період потребує мінімум 3-5 налаштувань протягом 3-4 і більше місяців. Педагогічна складова – більш складна і потребує зусиль як фахівців, так і в більшій мірі – батьків. Мета – слухомовленнєвий розвиток дитини, навчити дитину мовленню на основі слуху, одночасно розвиваючи мислення, логіку, пам’ять…

Внаслідок того, що порушення слуху виявлять вчасно, реабілітація такої дитини починається дуже рано і є успішною, якщо в неї немає додаткових порушень.

В Україні тільки починають комплексно підходити до вирішення питання реабілітації дітей з порушеннями слуху: в деяких пологових будинках вже проводять обстеження слуху дитини,частіше тим діткам, які знаходиться у групі ризику, коли вірогідність зниження слуху у неї більша ніж звичайно, або за проханням батьків дитини. Необхідно обстежувати стан слухової функції у всіх немовлят, і таку програму тотального скринінгу слуху у дітей раннього віку розпочали з минулого року в Києві.  

Важливо, щоб держава надавала своєчасну допомогу і можливість чути всім і дітям і дорослим, після 18 років, які раптово втратили слух. Адже в данній ситуації людина швидко зможе реабілітуватись з КІ і повернеться до звичного їй життя, до роботи. Важливо, як  дітям так і дорослим замінювати МП та комплектуючі до МП задля безперебійної роботи КІ. Адже без однієї із складових системи КІ людина на цей період не чує , а значить втрачає можливість повноцінно спілкуватись на період виходу з ладу зовнішньої частини КІ та втрачає навики слухосприйняття, що є не допустимим .

В більшості країн  є центри, основною метою яких є здійснення комплексного підходу до реабілітації порушеної функції слуху, надання якісних послуг з слухомовної педагогічної та технічної реабілітації для дітей і дорослих, що використовують кохлеарні імпланти, а також проводиться реабілітація дітей зі слуховими апаратами.

В таких центрах багатопрофільний педагогічний склад, створені абсолютно всі необхідні умови для максимально комфортної та швидкої реабілітації після кохлеарної імплантації: кількість кімнат дозволяє одночасно проживати певній кількості пацієнтів з їх рідними. В  центрах має бути все, що потрібно для зручного проживання (житлові кімнати, санвузли, кухонні блоки).  Висококваліфіковані досвідчені фахівці: сурдопедагоги, логопеди, дефектологи, педагоги з раннього втручання, музичні керівники, психологи, арттерапевти і ігротерапевти, неврологи, техніки і оториноларингологи для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму та комплексний підхід до вирішення найскладнішої проблеми. Програми реабілітації розробляються з урахуванням вікової категорії, здібностей і можливостей кожного пацієнта окремо. При створенні та проведенні  комплексу заходів застосовується індивідуальний підхід не тільки до дитини, але і до його родичів.

Реабілітаційні курси мають організовуватись як амбулаторно, так і стаціонарно і мають бути безкоштовними і обов’язковими.  Це вкрай необхідно для всіх українських користувачів КІ, а особливо для тих, які проживають у віддалених куточках України.

Батькам слід розуміти, що після проведення операції можливість адекватно сприймати мову і звуки у пацієнта відсутні. Для повноцінного слухового сприйняття необхідна реабілітація, яка є найбільш складним і тривалим етапом кохлеарної імплантації. Якщо дитина втратила слух в той період, коли у неї вже відбулося формування слухомовного образу і сформована мова то тривалість відновлення істотно скорочується. Це стосується  людей людей, які втратили слух дорослими Така закономірність цілком зрозуміла, адже в пам’яті таких діток та дорослих збереглися слухові образи. Головне завдання — слухопротезувати їх і пристосувати до звучання, яке відтворює імплантат. Інша справа — нечуючі пацієнти, у яких не розвинена мова і відсутній слуховий образ. Людині потрібно навчитися виокремлювати звуки, формувати мовленнєві та слухові образи і навчитися говорити з нуля. Тому в даному випадку процес реабілітації триває набагато довше. Важливо, що кожен користувач був під контролем в таких центрах і зможе отримувати як планову так і екстренну допомогу на протязі життя.

Перспективи ефективності операції взаємопов’язані з процесом реабілітації, як невід’ємної частини слухопротезування КІ і залежать від багатьох факторів, зокрема, таких як тип і тривалість глухоти, інтелектуальний розвиток людини, мотивація дитини і батьків, середовище, тривалість післяопераційного періоду,супутні захворювання. Особливо важливе значення має кількість і якість проведених корекційних занять і  навики  батьків застосовувати вправи в рутинному житті.  . Важливою складовою реабілітаційного процесу є налаштування імплантату. Оскільки сприйняття постійно розвивається і змінюється, імплантат потребує регулярної зміни налаштувань, тобто його необхідно контролювати. Налаштування дозволить усунути неприємні відчуття і зробити звукове сприйняття з імплантатом максимально комфортним. Крім того, слід чітко сформувати мотивацію, завдяки чому людина швидше зможе навчитися сприймати звуки і мову, звичайно має бути мовне середовище.

Відгуки пацієнтів з важкими ураженнями слуху свідчать про те, що дане слухопротезування дозволяє чути і поліпшити сприйняття звуків і розмовної мови, створює відчуття безпеки і впевненості в собі, допомагає поліпшити спілкування з людьми і, як результат, поліпшити якість життя при умові робочої зовнішньої частини кохлеарного імпланту та реабілітації. Вдосконалення кохлеарних імплантатів  та вчасна заміна зовнішньої частини до КІ  і комплектуючих, ремонт та комплексна реабілітація, що дає можливість користуватись протезом ефективно дають відмінний результат. Очевидно, що найкращий швидкий результат можна отримати, якщо дитина чи дорослий вміли розмовляти до операції. І чим менше часу пройшло після втрати слуху, тим ефективніше буде кохлеарна імплантація в цілому. Діти з діагнозом «приглухуватість» з  дитинства, які вчасно слухопротезовані  за допомогою імплантату , проходячи курс комплексної реабілітації швидше розвиваються і живуть більш яскравим і повноцінним життям і вільно спілкуються усною мовою – рідною для сім’ї .

Необхідно створити єдину базу користувачів КІ, вчасно оперувати дітей і дорослих, забезпечувати їм заміну МП та комплектуючих до КІ для дітей та дорослих , надавати достатньо інформації  спеціалістам, батькам і суспільству, проводити курси підготовки спеціалістів та батьків для реабілітації дітей та дорослих з КІ, створювати  центри комплексної реабілітації  з можливістю проживання під час реабілітації та контролю використання КІ, вести плановий  графік обов’язкового проходження курсів реабілітації носіїв КІ та налаштувань МП на державному рівні.

Другий рік поспіль в різних містах України проходять заходи: День гарного слуху та мовлення «Я хочу чути». В Києві свято було 13.05.2018р на території Михайлівського монастиря. Мета заходу: привернути увагу влади, донести до суспільства інформацію, що в сфері слуху є проблеми ,які потрібно вирішити на рівні держави. На святі спеціалісти центру «Сурдокабінет»  в сфері слухопротезування кохлеарними імплантами та реабілітацією дітей з порушенням слуху ділились знаннями, гості приймали участь в майстер класах, діти розважались та спілкувались. Глядачі побачили виступи дітей з КІ і переконались, що при хорошій реабілітації, користувачі КІ ведуть активний спосіб, як і люди з нормою слуху. Це виступи дітей з одним та двома КІ: балетна варіація, гімнастична композиція, це гра на музичних інструментах сопілці, флейті та саксофоні, це пісні і вірші. Ми хотіли показати батькам, які на початку реабілітаційного шляху, що порушення слуху не заважає активно розвиватись і пізнавати світ.

Кохлеарна імплантація: показання, відгуки. Кохлеарний імплантат http://likar.net.ua/novunu/1068-kohlearna-mplantacya-pokazannya-vdguki-kohlearniy-mplantat.html

Центр реабілітації дітей після кохлеарної імплантації http://reabilitatsia.com/vidkrivsya-tsentr-reabilitatsiyi-ditej-pislya-kohlearnoyi-implantatsiyi/

Актуальні проблеми кохлеарної імплантації в Україні / Заїка С.К.- сурдопедагог ЦСР «СурдоКабінет», Заїка Д.М.- консультант компанії Cochlear на Україні.

Статтю підготувала Мокрій Наталія.