ДОПОМОЖЕМО ДИТИНІ ПОЧУТИ СВІТ

Для компенсації порушення слуху лікарем-сурдологом призначаються слухові апарати, системи кохлеарної імплантації

Сучасна медицина спроможна виявити порушення та обстежити слух у дітей раннього віку, в тому числі у новонароджених. Для цього застосовуються об’єктивні (такі, що не потребують свідомої участі дитини) методи обстеження слуху – реєстрація отоакустичної емісії та слухових викликаних потенціалів. Порушення слуху може статися у будь-якому віці, але за статистикою більшість випадків є вродженими або набутими у перші місяці життя. Щоб мінімізувати вплив втрати слуху на розвиток дитини, необхідно своєчасно її виявити та компенсуватислухопротезувати. Процес попереднього аналізу стану слуху здійснюється шляхом скринінгу. Скринінговий тест  визначає лише наявність (або відсутність) потреби у подальшому детальному обстежені слуху. За сучасними медичними стандартами скринінг необхідно здійснити протягом першого місяця життя.

Добір необхідних дитині слухових апаратів проводиться на основі ретельного обстеження слуху та встановленого діагнозу. Тому з обстеженням не можна зволікати. За сучасними стандартами його необхідно здійснити не пізніше третього місяця життя.

Слухопротезування дітей здійснюється за відсутності у них слухового досвіду, саме для розвитку слухового сприймання та мовлення, тому відрізняється від протезування дорослих. Використовуються особливі «дитячі» моделі слухових апаратів та алгоритми розрахунку параметрів  перетворення  звуків апаратами. Сталою практикою є використання методу DSL для обчислення параметрів, який враховує індивідуальні потреби дитини відповідно до віку дитини та її слухового досвіду.

У дитини росте вушко, тому його акустичні характеристики змінюються, а головне – вони відрізняються від характеристик «дорослого» вуха. Під час добору та настройки апаратів сурдолог проводить вимірювання підсилення на реальному вусі (REAR) або його різниці (RECD) з виміряним при тестуванні на приладі – імітаторі вуха. Використовуючи цю інформацію фахівець програмує роботу слухових апаратів у такий спосіб, щоб забезпечити дитині необхідне їй підсилення.

До «дитячих» слухових апаратів висувають такі вимоги:

• Гнучкість характеристик в межах, які визначаються дитячим алгоритмом налаштування DSL при мінімальному рівні спотворень;
• Безпечність механічного впливу: гіпоалергенні матеріали, міцність (у тому числі відсутність частин, які дитина може відо- кремити), батарейний відсік з блокуванням;
• Безпечність звукового впливу: контроль максимального рівня вихідного звукового тиску, компресія (пріоритетно – активована голосом), можливість відключення регулятора гучності;
• Прогнозованість при використанні (наявність світлового індикатору стану, пульту керування з індикацією стану, вбудована функція контролю встановлення вкладки);
• Надійність;
• Можливість активації/деактивації «дорослих» функцій: спрямований мікрофон, перемикача програм.

Добір слухових апаратів – відповідальна справа, яку здійснюють кваліфіковані фахівці. Автори радять батькам більше дізнаватися про функціональні можливості апаратів, які призначені дитині. Консультації з цих питань можна отримати індивідуально, або залучитися до інформаційних семінарів, які проводять реабілітаційні центри. Центр слухової реабілітації «АВРОРА»® надає консультації та проводить семінари для батьків дітей користувачів слуховими апаратами Oticon та системами кохлеарної імплантації Oticon Medical.

Слухові апарати різняться за дизайном та розміром. Існують завушні та внутрішньовушні слухові апарати. Завушні розташовуються за вушною раковиною. Внутрішньовушні слухові апарати мають маленький розмір, розміщуються всередині зовнішнього слухового ходу та у каналі. Корпус внутрішньовушного апарату виготовляється індивідуально. Його форма відповідає формі вуха у місці розташування апарату.

Розмір зовнішнього слухового ходу дитини раннього віку недостатній для розміщення внутрішньовушного слухового апарату, тому у дітей такі апарати не застосовуються. Виключенням є підлітковий вік. У такому разі необхідно часто виготовляти нові апарати тому, що збільшується розмір слухового ходу внаслідок росту дитини.

Однак, просто одягти дитині слухові апарати замало. Потрібно привчати її сприймати нові звучання, створювати такі звукові ситуації, в яких дитині буде цікаво сприймати звуки. У період адаптації особливо важливо звертати увагу дитини на різні звуки, порівнювати їх, визначати джерело, місце звучання, тривалість, кількість звучань, розрізняти голоси та інші звучання. Це допоможе дитині звикнути до слухових апаратів, навчитися прислухатися та отримувати від різноманітних звучань багато корисної і цікавої інформації. Проте, на жаль, відновити слух глухої дитини повністю не здатний жодний, навіть найсучасніший і найдосконаліший слуховий апарат. Тому слухопротезування варто вважати необхідною обов’язковою допомогою дитині, але не достатньою для вирішення всіх проблем, пов’язаних із порушенням слуху дитини.

Кохлеарна імплантація – це дієвий спосіб реабілітації людей з сенсоневральною втратою слуху важкого та глибокого ступеня, для яких використання слухових апаратів, що підібраних відповідно до втрати слуху та оптимально налаштованих, не забезпечує розвитку слухових навичок, мовлення та комфорту у спілкуванні.

Слухові апарати уловлюють звук, підсилюють його та подають у зовнішній слуховий хід. Вони призначені для людей із втратою слуху від легкого до важкого ступеня.

Якщо втрата слуху дуже велика, підсилення звуку за допомогою слухових апаратів буде недостатнім. Має значення не тільки достатня потужність слухових апаратів, а й характер порушення (відсутність волоскових клітин зводить нанівець підсилення звуку слуховим апаратом). Цю проблему можна вирішити за допомогою системи кохлеарної імплантації, яка перетворює звукові коливання в електричні імпульси та передає їх безпосередньо до слухового нерву в обхід втраченої ланки.

Система кохлеарної імплантації (КІ) складається з двох частин:

• внутрішня частина – кохлеарний імплантат, складається з приймача-стимулятора, що розміщується на скроневій кістці під шкірою та електродної решітки, яка вживлюється до завитки
• зовнішня частина – завушний звуковий процесор, котушка, яка підтримує взаємозв’язок з внутрішньою частиною, та кабель, що з’єднує звуковий процесор і котушку. За допомогою магніту котушка тримається на шкірі над приймачем-стимулятором кохлеарного імплантата.

Системи кохлеарної імплантації забезпечують можливість чути звуки навколишнього середовища в усьому частотному діапазоні (від низькочастотних до високочастотних) та діапазоні гучності (від тихих до гучних), комфортне розпізнавання мовлення у шумному оточенні, а також можливість слухати музику.

Користувачі повідомляють про те, що в змозі чути різні звуки в своєму повсякденному житті – від дитячого сміху до звуків природи. Багато звуків, які на їхню думку вже ніколи не будуть їм доступні, вони почули знову завдяки кохлеарній імплантації.

Для дітей кохлеарна імплантація забезпечує підґрунття для мовленнєвого розвитку і соціальної інтеграції. У такий спосіб діти отримують можливість успішно навчатися у школі та отримати вищу освіту. Оскільки діти, які використовують системи кохлеарної імплантації, успішно розвивають мовленнєві навички та застосовують їх для спілкування, вони виростають впевненими і можуть насолоджуватися більшою незалежністю у житті.

Для вирішення питання про доцільність проведення кохлеарної імплантації дитина проходить комплексне діагностичне обстеження у медичному закладі, де проводитиметься операція. В ньому міждисциплінарна команда фахівців виконає комплекс обстежень, щоб з’ясувати не лише необхідність імплантації для покращення слуху, можливість операції за загальним станом здоров’я, а й виявить соціально-педагогічні чинники, що будуть впливати на розвиток слухового      сприймання,       уміння      його      застосовувати      для спілкування та подальшу соціальну інтеграцію.

Ефективність використання слуху за допомогою КІ для сприймання мовлення залежить від того, в якому віці зроблена імплантація. Дітям, що втратили слух до початку періоду формування мовлення, рекомендується кохлеарна імплантація у віці 12-18 місяців за умови наявності достовірної діагностики, оскільки слух потрібен для формування та розвитку мовленнєвих навичок. Велике значення має досвід систематичних занять із сурдопедагогом до операції, ступінь сформованості пізнавальних, слухових і мовленнєвих навичок, а також правильно організована систематична післяопераційна слухомовленнєва реабілітація дитини за місцем проживання (систематичні заняття із сурдопедагогом і логопедом, активна участь батьків у цьому процесі).

Для отримання якнайбільших переваг від кохлеарної імплантації, успішного використання слухових можливостей пацієнта важливо у післяопераційний період включитися в програму слухової реабілітації, яка складається з настроювання звукового процесора, його технічного супроводження, занять з розвитку слухового сприймання, формування та розвитку мовлення, комунікативних навичок. Навчити дитину сприймати, розпізнавати та розуміти звуки за допомогою системи кохлеарної імплантації – завдання педагогічної складової реабілітації. Це тривалий процес, не менш важливий, ніж створення оптимальної “звукової карти”. Потенційні можливості відновленого слуху реалізуються в умовах системної, цілеспрямованої та тривалої роботи фахівців міждисциплінарної команди, сім’ї та пацієнта. Тривалість програми комплексної слухової реабілітації залежить від типу втрати слуху, віку пацієнта та його особистої мотивації. У розробленні та реалізації таких програм задіяні фахівці та батьки дитини.

Сучасні методи діагностики, протезування та реабілітації дошкільників з порушеннями слуху відкривають нові шляхи та можливості для ефективного навчання, подальшої інтеграції таких дітей у світ людей з різними слуховими можливостям.

© Дитина з порушенням слуху: Навігація для батьків. Відділ освіти дітей з порушенням слуху Інституту педагогіки та спеціальної психології  імені Миколи Ярмаченка НАПН України, Медичний центр слухової реабілітації АВРОРА, - К., 2018
 aurora.ua