Ми знаємо, що ти вже дорослий, але нагадай собі, що таке слух!
11.04.2019
Кохлеарна імплантація, що це?
12.04.2019
Show all

Скринінг слуху в Україні

Передумови запровадження скринінгу в Україні

Щороку 3 березня в світі проходить день слуху. З цією метою ВООЗ проводить нагадування людству про те, що вчасна перевірка слуху є надзвичайно важлива, щоб попередити інвалідизацію особи.

В 1950 році американський логопед Ківа Гріфітс відкрила той факт, що якщо новонародженим видавати слухові апарати, які стимулюють розвиток залишкового слуху,  то у дітей розвивалась нормальна слухова здатність.  У той час, в США слухові апарати ставили дітям після 6 років. За дослідженням Ківі Гріфітс було виявлено, що у 67% новонароджених дітей, яким до 8-ми місяців було встановлено слуховий апарат, поверталась нормальна здатність чути.

Результати спостережень Ківі Гріфітс допомогли аргументувати запровадження скринінгу слуху новонароджених на законодавчому рівні у США ще в 1970 році.

На Європейському рівні у 1980 році було прийнято консенсусний документ стосовно необхідності універсального неонатального скринінгу слуху.

В 2009 році у Женеві Всесвітня організація охорони здоров’я  видала рекомендації як уніфікувати процес проведення скринінгу в країнах Європи.

В Україні на загальнодержавному рівні не затверджено національної програми проведення перевірки слуху новонароджених, що, іноді, призводить  до втрати часу на проведення необхідних заходів щодо компенсації втрат слуху.

ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка» розроблено комплексну програму щодо запровадження в Україні структурного підходу до впровадження скринінгу в перенатальних центрах та пологових будинках, однак дана програма не знаходить належної підтримки в МОЗ України, урядових колах. Так само, як не знаходить підтримки у відповідальному за охорону здоров’ю підрозділі – МОЗ України  по внесенню зміни до чинного законодавства до Наказу Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України від 16.08.2013 728/71 «Про удосконалення організації відбору інвалідів та дітей-інвалідів для проведення операції з імплантаційного слухопротезування», що призводило до щорічного зростання в Україні кількості хворих на глухоту,  недофінансування кохлеарної імплантації.

Силами активістів, небайдужих, депутатів ВР питання фінансування проведення слухопротезування в Україні вдалось зрушити з місця. На 2019 рік заплановане фінансування у розмірі 450 млн- рекордна сума за останні 10 років, яка допоможе майже повністю ліквідувати чергу дітей на проведення слухопротезування. Однак неналежна увага уряду, МОЗ України до питання проведення слухопротезування нечуючих осіб з інвалідністю наразі викликає стурбованість та хвилює спільноту дорослих осіб, які втратили слух у зрілому віці. З кожним днем напруга зростає, тому, бажано було б, уряду дослухатись до вимог таких осіб.

Варто зауважити, що програма скринінгу в Україні, яка розроблена ДУ Інститут отоларингології вже понад 5 років (останні роки) не знаходить відгуку у народних депутатів, МОЗ України, уряду. Програма розроблена таким чином, щоб зменшити тягар на державний бюджет та розрахована на 5 років у 4 етапи. Впровадження програми слуху допоможе вчасно виявляти дітей з порушення слуху, проводити необхідну корекцію та реабілітацію, що в подальшому допоможе виховати повноцінного члена суспільства, платника податків, зменшить інвалідизацію українського суспільства, фінансування спеціальних установ, які спеціалізуються на проблематиці нечуючих осіб.

На  системному рівні скринінг слуху запроваджено у 2018 році в м. Києві. Апаратами скринінгу обладно 8 пологових будинків та центр проблем слуху та мовлення «Суваг». Як результат, у 2018 році обстеження пройшло 25278 новонароджених,  8800 дітей потребували додаткових обстежень та консультацій, після яких тільки у 49 дітей виявлено порушення слухової функції, з них у 21 дитини важкого степеню-туговухість ІІІ степі, глухота-4 дитини.

Рухаючись у бік Європейського Союзу та впроваджуючи реформи охорони здоров’я, Україна повинна використати досвід зарубіжних країн у запроваджені скринінгу новонароджених в Україні, наприклад Німеччини.

В 2004 році у Німеччині було випущено міждисциплінарний документ стосовно неонатального скринінгу слуху. До 2009 року скринінг у Німеччині було організовано лише в окремих федеративних землях. Лідером в цьому процесі була земля Гессен, де скринінг здійснювався з 2006 року. Інші землі приєднались до скринінгу лише шляхом приватного фінансування.  До 2009 року скринінг у Німеччині був добровільним, в окремих випадках був безкоштовним, па подекуди- за кошти спонсорів.  Після зміни політики у Німеччині щодо дітей з 2009 року скринінг стає обов’язковим через запровадження страхової  медицини.  Таким чином, Німеччина запровадила скринінг на загальнодержавному рівні у 2009 році.

Скринінг проводиться обоязково, заповнюється електронна карта пацієнта, що дозволяє відслідковувати шлях перевіреної особи, надавати в подальшому необхідну медичну допомогу, проводити реабілітаційні і корекційні заходи.

Частота тяжких порушень слуху в Німеччині серед новонароджених складає близько 2-3 на 1000 серед доношених дітей; у групах ризику вона підвищується у 10 разів.

Є сенс лише у всеохоплюючому скринінгу, так як наявні з дитинства і нерозпізнані зниження слуху ведуть до порушень розвитку, особливо мовного. Скринінг дозволяє розпочати терапію у “критичній фазі” віку до 8 місяця, яка є вирішальною для оптимального розвитку усного мовлення.

Згідно дослідження, проведеного у федеральній землі Гессен у 2005 р., середній вік для діагностики вродженої втрати слуху після введення скринінгу слуху знизився із 39 до 3 місяців.

Міжнародно визнаних методів для проведення скринінгу два: отоакустичні емісії (OAE) та КСВП (BERA, AEP).

Як і в міжнародних рекомендаціях, пограничним значенням, вище якого результати потребують додаткового дослідження, є 35 дБ. Вимірювання завжди проводять на двох вухах. 

У рішенні федерального комітету стосовно політики щодо дітей прописано, під чиєю відповідальністю, за який час і через які методи проводиться скинінг слуху. Метою є охоплення дітей на 95%, причому макс. 4% на первинному обстеженні можуть бути відмічені як ті, що потребують додаткової уваги. Неонатолог у лікарні відповідає за те, щоб при виписці дитини з пологового будинку дослідження було зроблено. Ціллю є якнайшвидше виявлення слабочуючих новонароджених і їх своєчасне забезпечення слуховими пристроями, щоб розвиток мав найбільш нормальний перебіг із усіх можливих варіантів.

До повторного обстеження (остаточного встановлення діагнозу) залучають лише лікарів-спеціалістів із фоніатрії, дитячої аудіології та ЛОР. Отож, після першого дослідження заклад першого рівня (FU-1) спростовує підозру на втрату слуху або підтверджує її, після чого у випадку наявності втрати слуху у закладі другого рівня FU-2 надаються пристрої і спеціалізована підтримка. Є система стандартів, яким повинен відповідати заклад того й іншого рівня.

До відома, В Австрії скринінг здійснюється з 1995 року.

На 2019 рік в Україні заплановано проведення конференцій з іноземними фахівцями по впровадженню скринінгу для перейняття позитивного досвіду з метою впровадження скринінгу в Україні, семінари та круглі столи на дану тему.

Хочеться, щоб МОЗ України та уряд взяли до уваги те, що зволікання з питанням впровадження скринінгу слуху в Україні та розробка правових актів, внесення змін у вже існуючі – найперше завдання у такий непростий для України час, враховуючи прагнення нашої держави рухатись європейським шляхом та впроваджувати реформи охорони здоров’я.

Література:

  1. Ciwa Griffiths, J. Ebbin: Effectiveness of early detection and auditory stimulation on the speech and language of hearing impaired children. HEAR Center 1978.
  2. Peter Allhoff u. a.: Krankheitsverhütung und Früherkennung: Handbuch der Prävention. Springer Verlag, Berlin 1993, ISBN 3-662-08216-0
  3.  Susann Schmid-Giovannini: Auswirkungen einer aural-oralen Frühtherapie auf die Persönlichkeitsentwicklung und den Lernerfolg hörgeschädigter Kinder. In: Sozialpädiatrie. 12, 1982.
  4. Fachportal Pädagogik: Arpad Götze: Wahre Habilitation hörgeschädigter Säuglinge. In: Hörgeschädigte Kinder. 20, 1983, S. 173–177.
  5. Neonatal and infant hearing screening. Current issues and guiding principles for action. Outcome of a WHO-Informal consultation held at WHO Headquarters, Geneva, Switzerland, November 9th-10th, 2009. Geneva, World Health Organization; 2010
  6. Interdisziplinäre Konsensus-Konferenz für das Neugeborenen-Hörscreening. In: HNO. 52(11), Nov 2004, S. 1020–1027. PMID 15492906
  7. K. Neumann, M. Gross, P. Böttcher, H. A. Euler, M. Spormann-Lagodzinski, M. Polzer: Effectiveness and efficiency of a universal newborn hearing screening in Germany. In: Folia Phoniatr Logop. Band 58, Nr. 6, 2006, S. 440–455, PMID 17108701.
  8. Viktor Weichbold, Doris Nekahm-Heis, Kunigunde Welzl-Müller: Zehn Jahre Neugeborenen-Hörscreening in Österreich. Eine Evaluierung. In: Wiener Klinische Wochenschrift. Band 117, Nr. 18, 2005, S. 641–646, doi:10.1007/s00508-005-0414-z.
  9.  Konsensuspapier der DGPP (PDF 273kB)
  10.  Infoseite mit Details zu FU-Qualifikationen, Karte von FU-Stellen